Зміст:
- Вступ
- Чи винен я в тому, що в мого собаки сепараційна тривога?
- Як лікувати сепараційну тривогу?
- Чи можна запобігти тривозі, пов'язаній із розлукою?
Вступ
Існує безліч термінів, які використовуються для опису поведінки собаки, коли він залишається один у домі: поведінка, пов'язана з розлукою; стрес ізоляції, стрес розлуки тощо. Найчастіше використовується термін "сепараційна тривога" ("тривога, пов'язана з розлукою"), який застосовують для опису цього поведінкового розладу. У цьому стані тварина, залишившись одна вдома, відчуває тривогу і страх, демонструючи їх своєю поведінкою.
Це одна з найпоширеніших форм поведінкових розладів у собак, але також і одна з тих, що найменше піддаються лікуванню.
Така поведінка може набувати різних форм. Є очевидні з них, такі, як постійний гавкіт, виття, скиглення, випорожнення в недозволеному місці, псування майна. Але деякі ознаки лиха можуть бути безшумними - постійна ходьба, слиновиділення, мокрі сліди від лап, застигле стояння, сидіння нерухомо біля дверей або вікон. Найчастіше людям важко визначити, який вигляд має справжня сепараційна тривога у собак і як її лікувати.
Чи винен я в тому, що у мого собаки сепараційна тривога?
Відповідь на це запитання майже завжди однозначна: "Ні".
Є багато причин, через які ваш собака може страждати від сепараційної тривоги — можливо, у нього цей стан був якийсь час або він міг з'явитися раптово. Ми точно не знаємо, чому одні страждають від цього розладу, а інші - ні, але різні дослідження показують, що такі чинники можуть впливати на цей стан:
- зміна графіка роботи власника
- раптовий вихід на роботу після довгого перебування вдома
- переїзд на нове місце або багаторазова зміна місця проживання
- зміни складу сім'ї — відхід когось (наприклад, дітей, які виросли) з дому, розлучення або смерть члена сім'ї
- тривалі періоди утримання на перетримці
- собака довгий час хворів і перебував удома з господарем
- тварина ніколи не була привчена до самотності
- тварина потрапила до вас із притулку
- будь-яка травмувальна подія в житті собаки
- генетичний фактор, який робить тварину більш схильною до розвитку цього стану
Як лікувати сепараційну тривогу?
Неймовірно рідко собака сам легко і просто "долає" паніку, яку він відчуває, залишившись на самоті. Найкращий спосіб допомогти вашому вихованцеві - звернутися по допомогу до кваліфікованого біхевіориста (фахівця з поведінки), бажано до того, хто розуміє і спеціалізується на цьому розладі.
Якщо ви не готові звернутися по допомогу до фахівця, постарайтеся уникнути деяких поширених помилок, яких припускаються люди, намагаючись допомогти своєму собаці.
- Намагайтеся не залишати улюбленця наодинці - щоразу, коли собака залишається наодинці, він дедалі більше боїться самотності, і його страх посилюється. Вдавайтеся до допомоги друзів, сусідів, беріть собаку на роботу з собою тощо.
- Клітки рідко допомагають тварині, яка відчуває тривогу розлуки. Вона може із задоволенням спати у своїй клітці всю ніч або проводити час у клітці, коли господар удома, але знаходження в клітці на самоті може посилити стрес, змусивши собаку почуватися в пастці, і це може призвести до самопошкодження, коли він спробує втекти.
- Завести другого собаку — це не вихід! Самотність улюбленця — це паніка, викликана тим, що він не може впоратися з нею без свого "господаря". Інший собака не позбавить від цієї паніки, і цілком можливо, що в іншої тварини також розвинеться цей розлад.
- Нашийники з шоком і спреєм не є способом розв'язання проблеми. Заподіяння болю тварині для придушення її поведінки — не вихід. Усе, що відбувається, це те, що собака тепер відчуває біль, тому боїться видавати звуки, але паніка не зникає, і, цілком ймовірно, вона тільки посилиться.
- Якщо ви не дозволите собаці спати на вашому ліжку або на інших м'яких меблях, це нічого не змінить. Багато улюбленців не сплять на ліжках і не страждають від сепараційної тривоги.
- Давати тварині багато фізичних вправ, розумової стимуляції та дресування — це здорово, але це не допоможе їй бути щасливою на самоті.
- Відволікання уваги також не працює і насправді посилює занепокоєння.
Чи можна запобігти тривозі, пов'язаній із розлукою?
Найкращий спосіб запобігти тривозі, пов'язаній з розлукою — це привчити улюбленця до самотності ще в цуценячому віці.
- Почніть з того, що залиште його одного на кілька секунд в іншій кімнаті із зачиненими дверима і збільште час, всього кілька секунд, потім кілька хвилин, поки він не відчує себе комфортно протягом 30 хвилин або години. Потім зробіть те ж саме, вийшовши з дому. Спробуйте робити це кілька разів на день і варіюйте час — вранці, вдень, вночі.
- Слідкуйте за тим, щоб усі члени сім'ї практикували відлучення з дому — окремо і разом.
- Не надавайте великого значення поверненню додому — чим хвилюючий прихід господаря додому, тим складніше їй справлятися з ситуацією, коли вона одна.
- НІКОЛИ не карайте собаку, якщо він навів безлад або щось зруйнував. Він нічого не може з цим вдіяти — він просто намагався впоратися.
- Дайте вихованцеві стільки свободи в будинку, наскільки це безпечно. Якщо з метою безпеки доводиться обмежувати його свободу, залиште його в кімнаті, де немає нічого, що він міг би погризти або зруйнувати.
Якщо ніщо з того, що ви робите, не допомагає вашому вихованцеві, зверніться за порадою до кваліфікованого фахівця з поведінки. Він розробить програму модифікації поведінки, яка допоможе вашій собаці залишатися вдома на самоті та бути щасливим.