Krka Rycarfa (Рікарфа) Протизапальні таблетки для собак зі смаком м'яса

Опис Krka Rycarfa (Рікарфа) Протизапальні таблетки для собак зі смаком м'яса

Лікарський засіб є таблетками темно-коричневого кольору з вкрапленнями для застосування внутрішньо з рискою на одній стороні та зі скошеним краєм.

Розфасовують препарат по 20 таблеток у ламіновані блістери з паперу, які вкладають у картонні коробки.

Показання

Карпрофен - найбільш вивчений нестероїдний протизапальний, знеболювальний та протинабряковий засіб останнього покоління для собак у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. Карпрофен пригнічує фермент циклоксигеназу в циклі арахідонової кислоти. При цьому препарат переважно впливає на циклоксигеназ-II, яка виробляється у відповідь на запалення. Внаслідок цього блокується синтез простагландинів. У терапевтичних дозах карпрофен значно слабше діє на циклоксигеназу-I, і завдяки цьому не істотно впливає на синтез протективних простагландинів, недолік яких в організмі здатний викликати порушення функції нирок (уповільнення ниркового кровотоку), агрегації тромбоцитів, підвищення секреції залоз шлунка та кишківника, водно-сольового балансу, серцевої діяльності та інші функціональні розлади. Препарат має антибрадикінінову активність, пригнічуючи сприйняття болю на рівні центральних відділів головного та спинного мозку. Карпрофен швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, і його концентрація досягає піку в плазмі через 1 – 3 години після застосування внутрішньо. Час напіввиведення становить приблизно 10 годин. Карпрофен більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми та метаболізується у печінці, виділяючись з фекаліями (близько 80%) та сечею. Рікарфа таблетки зі смаком м'яса за рівнем впливу на організм теплокровних тварин відноситься до помірно небезпечних речовин.

Призначають собакам при запальних та больових синдромах, що виникають при гострих та хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, а також у період післяопераційної реабілітації тварини.

Протипоказання

У поодиноких випадках при застосуванні препарату у тварин відзначають подразнення слизової оболонки шлунка та блювання. У цих випадках застосування лікарського засобу припиняють і, при необхідності, ветеринарний лікар призначає тварині симптоматичну та десенсибілізуючу терапію.

Особливі вказівки

Підвищена індивідуальна чутливість тварин до карпрофену. Препарат не слід призначати вагітним і годуючим самкам, цуценям молодих за 6-тижнів віку. Препарат не рекомендується призначати в одне приймання з іншими нестероїдними протизапальними засобами, глюкокортикоїдами, сечогінними засобами та антикоагулянтами. У разі необхідності призначення тварині вищевказаних лікарських засобів, їх застосування може здійснюватися не раніше ніж через 24 години після відміни Рікарфа таблеток зі смаком м'яса або за 24 години до початку їх приймання.

Умови зберігання.

Зберігають лікарський засіб у закритому пакуванні виробника, окремо від харчових продуктів та кормів, у захищеному від прямих сонячних променів місці, при температурі від 0 ^oС до 25 °С.

Термін придатності лікарського засобу за дотримання умов зберігання - 2 роки з дати виготовлення.

Забороняється використовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності.

Препарат як діюча речовина в одній таблетці містить 20 мг, 50 мг і 100 мг карпрофену та допоміжні компоненти: моногідрат лактози, кукурудзяний крохмаль, оксид заліза червоний, оксид заліза чорний, полівідон К30, крохмалю гліколят натрію, колоїдний ангідрид кремнію, тальк, стеарат магнію та ароматизатор запаху та смаку м'яса 10022.

Собакам препарат застосовують внутрішньо, індивідуально протягом 7 днів двічі на день у дозі 4 мг карпрофену на 1 кг маси тіла тварини на добу або з розрахунку 1 таблетка препарату 20 мг на 5 кг маси тіла тварини відповідно. Для зручності дозування собакам середніх та великих порід можна задавати таблетки по 50 мг карпрофену, розраховуючи 1 таблетку на 12,5 кг маси тіла тварини. Після 7 днів лікування за умови покращення клінічного стану тварини та стійкої позитивної динаміки дозу препарату можна зменшити вдвічі. Тривалість курсу визначає ветеринарний лікар, що лікує, індивідуально залежно від стану тварини та характеру патологічного процесу.